Зміст статей фінансової звітності підприємств залежить від того, за якими стандартами вона складена (національними чи міжнародними), а також від того, чи є підприємство суб’єктом малого підприємництва.
Зміст статей фінансової звітності підприємств: національні стандарти
Форма і склад статей фінансової звітності визначаються НП(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”.
Нагадаємо, що фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва) включає:
- баланс (звіт про фінансовий стан);
- звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід);
- звіт про рух грошових коштів;
- звіт про власний капітал;
- примітки до фінансової звітності.
Показники цих звітів наводяться у тисячах гривень без десяткового знаку.
Підприємства можуть не наводити статті, за якими відсутня інформація до розкриття (крім випадків, якщо така інформація була в попередньому звітному періоді), а також додавати статті із збереженням їх назви і коду рядка з переліку додаткових статей фінансової звітності, наведених у додатку до НП(С)БО 1, у разі якщо стаття відповідає таким критеріям:
- інформація є суттєвою;
- оцінка статті може бути достовірно визначена.
До фінансової звітності включаються показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємства.
З метою регулювання питань методології фінансової звітності Міністерством фінансів України як центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджені Методрекомендації № 433.
Ці методичні рекомендації можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності, крім:
- банків;
- бюджетних установ;
- підприємств, які відповідно до законодавства застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності).
З тією ж метою Міністерством фінансів України затверджені Методрекомендації № 476 з перевірки порівнянності показників фінансової звітності.
Законом “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати для:
- мікропідприємств;
- малих підприємств;
- непідприємницьких товариств;
- представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами.
Форма і порядок складання цієї звітності визначаються НП(С)БО 25 “Спрощена фінансова звітність”.
Зазначені підприємства самостійно на вибір визначають:
- складати скорочену фінансову звітність за формами, встановленими НП(С)БО 25;
- складати повноформатну фінансову звітність за формами НП(С)БО 1.
Показники скороченої фінансової звітності наводяться у тисячах гривень з одним десятковим знаком.
Зміст статей фінансової звітності підприємств: міжнародні стандарти
Фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності складають:
- підприємства, які відповідно до законодавства зобов’язані їх застосовувати;
- підприємства, які прийняли таке рішення (закріплене в обліковій політиці) самостійно.
Примітки:
- Закон “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” – Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV;
- НП(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” – Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73;
- НП(С)БО 25 “Спрощена фінансова звітність” – Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 “Спрощена фінансова звітність”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 р. № 39;
- Методрекомендації № 433 – Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 р. № 433;
- Методрекомендації № 476 – Методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників фінансової звітності, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2013 р. № 476.